Будівельна фірма "Keravin". Печі. Каміни. Лазні. Сауни

Дивна річ! Є в людини квартира, а в ній ванна, що велично відливає хромом імпортних змішувачів… Джакузі поставив… Мало. Хочеться чогось більшого? Іти далеко не треба – звуть, запрошують сауни. Пропонують всі задоволення – від тренажерних залів та барів із напоями до найекзотичніших видів масажу. Але… Придбається з нагоди або як здійснення давньої мрії ділянка, і освоєння її починається саме з будівництва лазні.

Не будуйте замки на піску. Лазні – можна
Будівництво лазні, як будь-якого будинку, починається з фундаменту. Від його конструкції та якості виконання робіт багато в чому залежить міцність та довговічність інших частин будівлі. Конструкцію вибирають, виходячи з особливостей ґрунту та матеріалу стін (що вони важчі, тим фундамент “серйозніший”).

У більшості випадків вибір зупиняють на стрічковому або стовпчастому, але можливі інші варіанти. Наприклад, т.з. Піщані фундаменти. Вони особливо доречні, якщо лазня є невеликою дерев’яною одноповерховою будівлею, що не створює значного навантаження на грунт, а сам грунт непучинистий, з низьким рівнем грунтових вод і хорошим природним дренажем.

Піщаний фундамент вимагатиме мінімум земляних робіт та витрати дорогих будівельних матеріалів. Видаливши ґрунтово-рослинний шар, можна приступати до відсипання піску. Нижню частину фундаменту сформують кілька послідовно покладених шарів завтовшки по 15-20 см. Кожен після укладання трамбується і проливається водою. Верхня частина виконується із скріплених цементним розчином гравію, щебеню або цегляного бою.

Стрічкові фундаменти зазвичай влаштовують при зведенні будівель з важкими (цегляними або бетонними) стінами та підвалом – для сільської або “дачної” лазні варіант нехарактерний, але можливий при будівництві цегляної лазні. В цьому випадку не уникнути значного обсягу земляних робіт і на матеріали доведеться витратитись.

Особливо дорогим стає такий фундамент на пучинистих ґрунтах. Але на ґрунтах сухих і непучинистих і за відсутності підвалу можна використовувати варіант не настільки дорогого дрібно заглибленого (коли підошва знаходиться вище за глибину промерзання) стрічкового фундаменту.

Для стовпчастого фундаменту бетону потрібно приблизно вдвічі менше, та й земляних робіт помітно зменшиться. Тому для дерев’яних лазень такий фундамент найкращий. Дешевим, хоч і не надто довговічним, є фундамент із дерев’яних стовпів (або як їх ще інакше називають, стільців), що застосовується в дерев’яному будівництві вже не одну сотню років.

Найкращою деревиною для виготовлення стільців є дуб або модрина. Якщо такої немає, цілком згодиться звичайна сосна – щоб вона прослужила довше, її обвуглюють на багатті, промазують бітумом і обклеюють руберойдом.

Якщо розміри лазні невеликі (а варіант, що найчастіше зустрічається – рубане пятистенок 6х4 м, іноді плюс веранда 2х4 м), достатньо встановити стовпи під усіма кутами споруди і в місцях зчленування зовнішніх стін і перегородок. Рекомендований мінімальний розмір стовпів, виконаних з каменю, цегли або бетону – 50х50 см. Але яким би не був фундамент, він лише підстава для стін.

Непорушність дерев’яних традицій
Стіни в “класичній” російській лазні, звичайно, дерев’яні. Як, утім, і у фінській сауні. Зруб рубають у “лапу” і зсередини обтесують. Дещо дорожче обійдеться будівництво лазні з бруса. У наших широтах зазвичай використовується сосна. Придатні деякі інші породи деревини. Головне, щоб вони містили мінімум смолистих речовин, які створюють прекрасний запах, але в гарячій та вологій атмосфері лазні починають безупинно “потіти”.

За технікою робіт зведення зробленої з колод лазні небагатьом відрізняється від будівництва зробленої з колод житлової хати, хіба що підвищеними вимогами до якості колод: необхідно брати прямі, витримані, здатні після обробки забезпечити щільне з’єднання.

Особлива увага приділяється герметичності конструкції. У лазні невиправдані втрати тепла особливо помітні. Уникнути їх допоможе конопачення. Виконують його двічі – одразу після постановки зрубу та через 1–2 роки, після припинення опади. Ущільнювачами служать клоччя або мох.

Лазня з колод або бруса виглядає переконливо, зате і коштує досить дорого. Набагато дешевше коштуватиме лазня, виконана за каркасно-панельною технологією. На неї та деревини піде не так багато, і з фундаментом турбот буде менше, оскільки при використанні ефективного утеплювача (зазвичай застосовується мінеральна вата) стіни такої лазні будуть легкими.

Зводяться стіни на основі жорсткого дерев’яного каркасу, що збирається із заздалегідь заготовлених рам. Їх встановлюють на фундамент і обшивають дошками (зовні сосновими або ялиновими), заповнивши простір між обшивками утеплювачем. Під час роботи використовуються оцинковані цвяхи. Додатково обшиваються наличниками кути, коробка дверей та вікна із зовнішньої та внутрішньої сторін. Зовні стіни покривають оліфою та фарбують.