Будівельна фірма "Keravin". Печі. Каміни. Лазні. Сауни

В сучасному світі, де технологічний розвиток змінює практично всі сфери життя, традиційні способи отримання послуг також перетворюються. Однією з таких сфер є транспорт, а зокрема, купівля залізничних квитків. Якщо раніше люди звикли придбавати квитки на залізницю в касах вокзалів, то сьогодні онлайн-покупка укрзалізниця квитки купити онлайн стає все більш популярною та зручною альтернативою. Давайте розглянемо деякі з переваг цього підходу.

1. Зручність та ефективність

Онлайн-платформи для купівлі залізничних квитків надають користувачам можливість здійснити покупку будь-де і будь-коли. Вам вже не потрібно стояти в черзі або витрачати час на дорогу до вокзалу. Все, що вам потрібно, – це доступ до Інтернету, і ви можете замовити квиток всього за кілька кліків.

2. Гнучкість вибору

Онлайн-платформи для квитків залізниці зазвичай надають широкий вибір варіантів. Ви можете вибрати зручний для вас час відправлення та прибуття, клас вагону, тип місця (сидяче чи ліжаче), а також перевірити наявність вільних місць. Це дозволяє вам планувати свій маршрут так, як вам зручно.

3. Економія часу та грошей

Окрім зручності, покупка залізничного квитка онлайн може вам зекономити час і гроші. Багато платформ надають можливість порівняти ціни на різні варіанти маршрутів, зокрема різні перевізники, типи вагонів тощо. Ви можете знайти найбільш вигідні пропозиції та забронювати квиток за оптимальною ціною.

4. Безпека та збереження інформації

Сучасні онлайн-системи забезпечують високий рівень безпеки та захисту особистої інформації. Ваші дані захищені від несанкціонованого доступу, і ви можете бути впевнені у безпеці під час здійснення платежу.

5. Електронний квиток

Однією з переваг онлайн-покупки квитків є можливість отримати електронний квиток. Ви зможете зберегти його на своєму смартфоні або ноутбуці, що виключає ризик втрати або забуття паперового квитка. Електронний квиток також зручно показати контролеру без необхідності друку.

Купівля залізничних квитків онлайн – це сучасний та зручний спосіб забезпечити собі комфортну подорож. Цей підхід дозволяє зекономити час, гроші та нерви, а також дозволяє вам максимально вибирати та контролювати всі аспекти вашої подорожі. Завдяки розвитку технологій, ми отримали можливість насолоджуватися всіма перевагами сучасних інновацій навіть в таких традиційних сферах, як транспорт.

У наш не дуже простий час треба заощаджувати гроші. У цій статті я хочу розповісти, як можна побудувати невелику лазню своїми руками на садовій ділянці своїми силами в короткий термін та з мінімальними витратами засобів та будматеріалів.

Мій досвід може бути цікавим тим власникам ділянок, які починають їх освоювати за відсутності системи стаціонарного водопроводу. Будував я лазню за каркасною технологією, що дозволило звести її самому без сторонньої допомоги. Участь сина десятикласника була потрібна лише при монтажі даху. Та й споруда вийшла простою та легкою.

Експлуатація лазні, зробленої своїми руками, показала, що для сім’ї з чотирьох осіб, які проживають на дачі у весняно-літньо-осінній період, це цілком прийнятний варіант. Крім того, якщо зробити верхню полицю в парильні знімним, а в кімнаті відпочинку під нього спорудити каркас поряд з лежанкою, то в такому приміщенні вдвох-втрьох можна і ночувати, тобто лазню легко перетворити на гостьовий будиночок. Або, наприклад, після освоєння дачної ділянки ця будівля стане в нагоді як чотирисекційний госпблок.

Відразу хочу попередити, що про фундамент у цій статті я не розповідатиму. Це дуже специфічне питання, і вирішувати його треба, виходячи з конкретних ґрунтових умов на ділянці.

Лазня своїми руками: планування
У моєму випадку ділянка під забудову була витягнутою в довжину вздовж паркану шматком землі, тому я і вибрав планування «вагонного» типу. До речі, таке планування виявилося дуже вигідним при влаштуванні ефективної вентиляції приміщень для їх просушування.
Що стосується висоти лазні та приміщень в ній, то я виходив з того, що найвищий член нашої родини має зріст 185 см, тому висота стелі була обрана в 190 см. Ширина парильні та кімнати відпочинку, враховуючи необхідність лягати як на полиць, так і на лежанку, повинна бути не менше 2 м. Таким чином, з урахуванням будівельної довжини пиломатеріалів та товщини утеплених стін у 10 см розміри будівлі не могли бути меншими за 6×2,2 м.
Так як зазвичай лазню будують на ділянці першої, то її тамбурі логічно розмістити полиці для зберігання інструменту або навіть влаштувати маленьку майстерню. У тамбурі можна розмістити і біотуалет.

Приставні сходи ведуть із тамбуру на горище. По горищі проходять практично всі комунікації: електропроводка, труби. Там же встановлені і баки для холодної та гарячої води.

У кімнаті відпочинку влаштовані лава-лежанка шириною 60 см та складний столик. Далі перед входом у парилку я зробив душ, який відокремлений від кімнати відпочинку напівпрозорою перегородкою з полістиролу. Приміщення парної має розміри 1,5×2,0 м. Це, думаю, абсолютний мінімум, але в цьому випадку парилку протягом години гарантовано прогріє будь-яка піч. Вибрані мною розміри будівлі дозволили розрізати брус для каркасу майже без відходів.

Лазня своїми руками
Теплоізолювати потрібно стіни, підлоги та стелі всіх приміщень цієї зони. Якщо ж ви збираєтеся користуватися лазнею та взимку, то необхідно утеплити стіни та дах усієї будівлі.

Як теплоізоляція кімнати відпочинку і душової лазні я взяв суміш сухої тирси з вапном. Таку суміш, утеплюючи підлогу, стелю та стіни, зручно засипати в порожнини між чорною та основною підлогою, а також зовнішньою та внутрішньою обробкою каркасу. Також для цього можна використовувати пінопластові плити або інші матеріали.

Якщо для обробки стін ви візьмете вагонку, то поступово прибиваючи її горизонтально знизу вгору, засипайте утеплювач шарами по 10-15 см, утрамбовуючи кожен із них. Верхні 15-20 см стінки потрібно заповнити базальтовою ватою. Нею я додатково утеплив і приміщення парильні.

У парилці буває дуже висока вологість, тому мінвату необхідно захистити паронепроникним матеріалом. Я використовував «Пінофол» завтовшки 3 мм. Уклав його по утеплювачу шаром, що відбиває всередину. Краї пароізоляції проклеював металізованим скотчем. Потім, залишивши повітряний проміжок 5 см, обшив стіни парилки осиновою вагонкою. Такий «пиріг» необхідно влаштувати по всіх стінах, підлозі та стелі парилки.

Звичайно, варіант утеплення з тирсою – найдешевший, особливо якщо поруч є тартак. Але й застосування мінвати не дуже дорожчає будівництво. При використанні тирси при обробці стін вагонкою під неї потрібно прокласти шар крафтпаперу або пергаміну. Це робиться перед оббивкою каркаса вагонкою. Для протипожежного захисту дерев’яних конструкцій горища поверх укладеного шару теплоізоляції з тирси та мінвати я насипав шар керамзиту товщиною приблизно 5 см, а відкриті дерев’яні елементи конструкції даху просочив вогнезахисним складом.

Дах лазні обраний двосхилим з кутом нахилу 45 °. Такий нахил перешкоджає скупченню на покрівлі снігу. Крім того, це дозволило зробити горище високим і розмістити по одній його стороні електричну проводку, а вздовж іншого прокласти труби для води та розмістити баки гарячої та холодної води.

Покрівлю можна вибрати будь-яку виходячи з фінансових можливостей та естетичних міркувань.

Дивна річ! Є в людини квартира, а в ній ванна, що велично відливає хромом імпортних змішувачів… Джакузі поставив… Мало. Хочеться чогось більшого? Іти далеко не треба – звуть, запрошують сауни. Пропонують всі задоволення – від тренажерних залів та барів із напоями до найекзотичніших видів масажу. Але… Придбається з нагоди або як здійснення давньої мрії ділянка, і освоєння її починається саме з будівництва лазні.

Не будуйте замки на піску. Лазні – можна
Будівництво лазні, як будь-якого будинку, починається з фундаменту. Від його конструкції та якості виконання робіт багато в чому залежить міцність та довговічність інших частин будівлі. Конструкцію вибирають, виходячи з особливостей ґрунту та матеріалу стін (що вони важчі, тим фундамент “серйозніший”).

У більшості випадків вибір зупиняють на стрічковому або стовпчастому, але можливі інші варіанти. Наприклад, т.з. Піщані фундаменти. Вони особливо доречні, якщо лазня є невеликою дерев’яною одноповерховою будівлею, що не створює значного навантаження на грунт, а сам грунт непучинистий, з низьким рівнем грунтових вод і хорошим природним дренажем.

Піщаний фундамент вимагатиме мінімум земляних робіт та витрати дорогих будівельних матеріалів. Видаливши ґрунтово-рослинний шар, можна приступати до відсипання піску. Нижню частину фундаменту сформують кілька послідовно покладених шарів завтовшки по 15-20 см. Кожен після укладання трамбується і проливається водою. Верхня частина виконується із скріплених цементним розчином гравію, щебеню або цегляного бою.

Стрічкові фундаменти зазвичай влаштовують при зведенні будівель з важкими (цегляними або бетонними) стінами та підвалом – для сільської або “дачної” лазні варіант нехарактерний, але можливий при будівництві цегляної лазні. В цьому випадку не уникнути значного обсягу земляних робіт і на матеріали доведеться витратитись.

Особливо дорогим стає такий фундамент на пучинистих ґрунтах. Але на ґрунтах сухих і непучинистих і за відсутності підвалу можна використовувати варіант не настільки дорогого дрібно заглибленого (коли підошва знаходиться вище за глибину промерзання) стрічкового фундаменту.

Для стовпчастого фундаменту бетону потрібно приблизно вдвічі менше, та й земляних робіт помітно зменшиться. Тому для дерев’яних лазень такий фундамент найкращий. Дешевим, хоч і не надто довговічним, є фундамент із дерев’яних стовпів (або як їх ще інакше називають, стільців), що застосовується в дерев’яному будівництві вже не одну сотню років.

Найкращою деревиною для виготовлення стільців є дуб або модрина. Якщо такої немає, цілком згодиться звичайна сосна – щоб вона прослужила довше, її обвуглюють на багатті, промазують бітумом і обклеюють руберойдом.

Якщо розміри лазні невеликі (а варіант, що найчастіше зустрічається – рубане пятистенок 6х4 м, іноді плюс веранда 2х4 м), достатньо встановити стовпи під усіма кутами споруди і в місцях зчленування зовнішніх стін і перегородок. Рекомендований мінімальний розмір стовпів, виконаних з каменю, цегли або бетону – 50х50 см. Але яким би не був фундамент, він лише підстава для стін.

Непорушність дерев’яних традицій
Стіни в “класичній” російській лазні, звичайно, дерев’яні. Як, утім, і у фінській сауні. Зруб рубають у “лапу” і зсередини обтесують. Дещо дорожче обійдеться будівництво лазні з бруса. У наших широтах зазвичай використовується сосна. Придатні деякі інші породи деревини. Головне, щоб вони містили мінімум смолистих речовин, які створюють прекрасний запах, але в гарячій та вологій атмосфері лазні починають безупинно “потіти”.

За технікою робіт зведення зробленої з колод лазні небагатьом відрізняється від будівництва зробленої з колод житлової хати, хіба що підвищеними вимогами до якості колод: необхідно брати прямі, витримані, здатні після обробки забезпечити щільне з’єднання.

Особлива увага приділяється герметичності конструкції. У лазні невиправдані втрати тепла особливо помітні. Уникнути їх допоможе конопачення. Виконують його двічі – одразу після постановки зрубу та через 1–2 роки, після припинення опади. Ущільнювачами служать клоччя або мох.

Лазня з колод або бруса виглядає переконливо, зате і коштує досить дорого. Набагато дешевше коштуватиме лазня, виконана за каркасно-панельною технологією. На неї та деревини піде не так багато, і з фундаментом турбот буде менше, оскільки при використанні ефективного утеплювача (зазвичай застосовується мінеральна вата) стіни такої лазні будуть легкими.

Зводяться стіни на основі жорсткого дерев’яного каркасу, що збирається із заздалегідь заготовлених рам. Їх встановлюють на фундамент і обшивають дошками (зовні сосновими або ялиновими), заповнивши простір між обшивками утеплювачем. Під час роботи використовуються оцинковані цвяхи. Додатково обшиваються наличниками кути, коробка дверей та вікна із зовнішньої та внутрішньої сторін. Зовні стіни покривають оліфою та фарбують.